бульбашка

Значення в інших словниках

1. бульбашка — бу́льбашка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́льбашки Орфографічний словник української мови
2. бульбашка — -и, ж. 1》 Водяний або мильний пухир; банька. Мильна бульбашка — про щось нетривке, нецінне. 2》 рідко. Порожниста кулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бульбашка — БУ́ЛЬБАШКА, и, ж. 1. Водяний або мильний пузир; бульба (у 2 знач.). А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Сл. Гр.); Його з непоборною силою тягне знизу наверх, як ті бульбашки повітря, що з дна криниці тиснуться вгору (І. Франко); Січе дощ. Словник української мови у 20 томах
4. бульбашка — (-и) ж.; крим., жрм. Ж. до бульбаш Вперше спробувала [кнедлі] у Мінську, у мене товаришка бульбашка (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках). Словник жарґонної лексики української мови
5. бульбашка — ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. Фразеологічний словник української мови
6. бульбашка — БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М. Словник синонімів української мови
7. бульбашка — БУ́ЛЬБАШКА, и, ж. 1. Водяний або мильний пухир; банька. А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Сл. Гр.); Його з непоборною силою тягне знизу наверх, як ті бульбашки повітря, що з дна криниці тиснуться вгору (Фр., III, 1950, 258); Січе дощ. Словник української мови в 11 томах
8. бульбашка — Бульбашка, -ки ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у. Словник української мови Грінченка