бульбашка

БУ́ЛЬБАШКА, и, ж.

1. Водяний або мильний пузир; бульба (у 2 знач.).

А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Сл. Гр.);

Його з непоборною силою тягне знизу наверх, як ті бульбашки повітря, що з дна криниці тиснуться вгору (І. Франко);

Січе дощ. Бульбашками береться поверхня води (А. Шиян);

При певній температурі з наближенням до поверхні об'єм бульбашок різко зростає (з наук.-попул. літ.);

Мильні бульбашки, наповнені воднем, швидко злітають угору (з навч. літ.);

Лід затріщав під вагою одягнених у броню лицарів. І тільки бульбашки на темній воді вказували місця, де вони каменем ішли на дно (із журн.).

2. рідко. Порожниста кулька.

У термометрі .. скляна дудочка з бульбашкою на кінці (Сл. Гр.).

◇ Ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), див. ло́патися;

(1) Ми́льна бу́льбашка (бу́лька) – що-небудь ненадійне, несправжнє, нереальне або тимчасове, нетривке.

– А що ж діяти? – розпалився Калиновський. – Невже всі наші постанови – фікція, мильна бульбашка? (З. Тулуб);

– Виходить, по-баглаєвому, що ти випадково сидиш на культурі, що всі зусилля твої – мильні бульбашки (О. Гончар);

Шість років Марченко дув мильну бульку. Таку, як ото дмуть діти. Тільки діти дмуть для забавки, а він тією булькою замилював усім очі .. І от булька лопнула (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бульбашка — бу́льбашка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бу́льбашки Орфографічний словник української мови
  2. бульбашка — -и, ж. 1》 Водяний або мильний пухир; банька. Мильна бульбашка — про щось нетривке, нецінне. 2》 рідко. Порожниста кулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бульбашка — (-и) ж.; крим., жрм. Ж. до бульбаш Вперше спробувала [кнедлі] у Мінську, у мене товаришка бульбашка (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках). Словник жарґонної лексики української мови
  4. бульбашка — I банька, булька, бульочка, пухирець, пухирчик Фразеологічні синоніми: мильна бульбашка; мильна булька II див. брунька Словник синонімів Вусика
  5. бульбашка — ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. Фразеологічний словник української мови
  6. бульбашка — БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М. Словник синонімів української мови
  7. бульбашка — БУ́ЛЬБАШКА, и, ж. 1. Водяний або мильний пухир; банька. А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Сл. Гр.); Його з непоборною силою тягне знизу наверх, як ті бульбашки повітря, що з дна криниці тиснуться вгору (Фр., III, 1950, 258); Січе дощ. Словник української мови в 11 томах
  8. бульбашка — Бульбашка, -ки ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у. Словник української мови Грінченка