бульбашковий

БУ́ЛЬБАШКОВИЙ, а, е.

Прикм. до бу́льбашка.

Бульбашкове утворення;

* Образно. Починаючи із 70–80-х років ХХ ст. статус наймасовіших мистецтв почали переймати естрада та “бульбашкові” телесеріали (з наук.-попул. літ.);

// Який використовується для створення бульбашок.

Новий бульбашковий механізм пральної машини створює в два рази більше бульбашок, що покращує прання (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бульбашковий — -а, -е. Прикм. до бульбашка. Бульбашкова камера фіз. — прилад для реєстрації слідів (треків) заряджених частинок високих енергій, дія якого ґрунтується на закипанні перегрітої прозорої рідини поблизу траєкторії частинки. Великий тлумачний словник сучасної мови