1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бульбашковий

бу́льбашковий

-а, -е.

Прикм. до бульбашка.

Бульбашкова камера фіз. — прилад для реєстрації слідів (треків) заряджених частинок високих енергій, дія якого ґрунтується на закипанні перегрітої прозорої рідини поблизу траєкторії частинки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бульбашковий — БУ́ЛЬБАШКОВИЙ, а, е. Прикм. до бу́льбашка. Бульбашкове утворення; * Образно. Починаючи із 70–80-х років ХХ ст. статус наймасовіших мистецтв почали переймати естрада та “бульбашкові” телесеріали (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах