важниця

Значення в інших словниках

1. важниця — Важниця, -ці ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542. --------------- Важниця, -ці ж. 1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Рудч. Чп. 246. Чуб. Словник української мови Грінченка
2. важниця — 1. ваговитість, важливість, величність, пишність, поважність, статечність 2. це вагівниця Словник чужослів Павло Штепа
3. важниця — ВАЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. 1. Підставка для підважування воза під час змащування коліс. Не цурається і важниці, аби б що-небудь узяти (Г. Словник української мови у 20 томах
4. важниця — ва́жниця 1 іменник жіночого роду, істота поважна особа ва́жниця 2 іменник жіночого роду важлива справа важни́ця іменник жіночого роду важіль; вага рідко Орфографічний словник української мови
5. важниця — I в`ажниця-і, ж., розм. 1》 Поважнка, значна особа. 2》 Важлива справа. II важн`иця-і, ж., заст. 1》 Підставка для підважування воза під час змащування коліс. 2》 рідко. Те саме, що вага 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. важниця — ВА́ЖНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Поважна, значна особа. А що він за важниця! (Номис, 1864, № 5542). 2. Важлива справа. ◊ Яка́ ва́жниця! — не важливо, не заслуговує уваги. ВАЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. 1. Підставка для підважування воза під час змащування коліс. Словник української мови в 11 томах
7. важниця — ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКА ірон., КИТ розм., ЦАБЕ́ ірон., ПТАХ ірон., ПТИ́ЦЯ ірон., ЦЯ́ЦЯ ірон., ЧИН уроч., заст., ВА́ЖНИЦЯ розм. рідше. Словник синонімів української мови