важниця
ВАЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст.
1. Підставка для підважування воза під час змащування коліс.
Не цурається і важниці, аби б що-небудь узяти (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ой не стеле чумак собі постілоньку, А зелену травицю, А у головки, замість подушечки, Кленьчасту важницю (П. Чубинський);
Ось другий [чумак]: бинда, ніби мак, іскриться, Накинутий наопашки чекмен... Жартує з лихом! В головах важниця Замість подушки (М. Рильський).
2. рідко. Те саме, що вага́1 3.
– Ну, – каже лисичка, – оце ж маєте тепер уже зовсім однаковiсiнькi шматочки, хоч i на важницю покладіть! (з казки);
* Образно. О, зваж мене на праведній важниці! (Сл. Гр.).
ВА́ЖНИЦЯ, і, ж., розм., рідко.
1. Поважна, значна особа.
А що він за важниця! (Номис).
2. Важлива справа.
– Подумаєш, важниця, нема грошей! Це вже ніяк не мусить псувати настрій (О. Іваненко).
◇ (1) Яка́ ва́жниця! – не важливо, не заслуговує на увагу.
Боячись перевантажити гондолу, інженер хотів прогнати бідну тварину. – Яка важниця! На одного більше, на одного менше!.. (із журн.);
– Яка важниця! – роздратовано відповіла дівчина, – ми й самі без хлопців спортивний майданчик зробимо (з газ.).
Значення в інших словниках
- важниця — ва́жниця 1 іменник жіночого роду, істота поважна особа ва́жниця 2 іменник жіночого роду важлива справа важни́ця іменник жіночого роду важіль; вага рідко Орфографічний словник української мови
- важниця — I в`ажниця-і, ж., розм. 1》 Поважнка, значна особа. 2》 Важлива справа. II важн`иця-і, ж., заст. 1》 Підставка для підважування воза під час змащування коліс. 2》 рідко. Те саме, що вага 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- важниця — 1. ваговитість, важливість, величність, пишність, поважність, статечність 2. це вагівниця Словник чужослів Павло Штепа
- важниця — див. ваги; важіль Словник синонімів Вусика
- важниця — ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКА ірон., КИТ розм., ЦАБЕ́ ірон., ПТАХ ірон., ПТИ́ЦЯ ірон., ЦЯ́ЦЯ ірон., ЧИН уроч., заст., ВА́ЖНИЦЯ розм. рідше. Словник синонімів української мови
- важниця — ВА́ЖНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Поважна, значна особа. А що він за важниця! (Номис, 1864, № 5542). 2. Важлива справа. ◊ Яка́ ва́жниця! — не важливо, не заслуговує уваги. ВАЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. 1. Підставка для підважування воза під час змащування коліс. Словник української мови в 11 томах
- важниця — Важниця, -ці ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542. --------------- Важниця, -ці ж. 1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Рудч. Чп. 246. Чуб. Словник української мови Грінченка