вайлуватий

Базала, байтала, байталуватий, бамбула, бамбулуватий, бандуруватий, бахматий, бецман і бецман, бець, бурмило, бухало, вайло, вайлюка, валанда, вахлай, вахлак, вахлакуватий, ведмедикуватий, ведмедкуватий, вислогузий, гергепа, глевкий, глевтяк, глевтякуватий, годороба, грипа, грипище, дзямля, длявий, доробало, доробло, дрімайло, дрімотник, забара, забарливий, загайко, загайний, заглевкуватий, зателепа, зателепко, зателепкуватий, зателепуватий, капшук, капшукуватий, кваша, кендюх, кипа, книпоть, кнюх, кнюхало, кнюхедло, ковбля, копотун, копоша, копуша, кунделистий, лайба, лантух, лантухуватий, лахмануватий, легейда, лемеха, лемехуватий, лемішка, магуля, макакуватий, маклакуватий, макулуватий, макуха, макухуватий, малайда, малимон, малорухливий, малорухомий, мамра, мамравець, мамря, мамула, мамулуватий, маруда, марудник, мацапура, мацапуристий, мішкуватий, мішок, млявець, млявий, мниха, мньоха, моня, моняло, момса, момся, монька, мунька, м'яло, недодеря, неенергійний, незграба, незграбний, неквапа, неквапенко, неквапливий, неметушливий, немоторний, неоковирний, неотеса, неотесаний, непоквапа, непоквапливий, неповороткий, непоспішливий, неспішний, неспритний, нюнька, одороба, одоробало, одоробливий, опудало, ослимачений, повільний, помалюх, путькало, рептух, розвалькуватий, розлапистий, розмагнічений, розмазня, розсолода, розтапша, розтелепа, розтелепкуватий, розтелепуватий, рохля, слимак, слимакуватий, телепало, телепень, тетеря, тихоплав, товба, товпига, торбинуватий, торопа, торопало, тютя, тютя-матютя, тюхтій, тюхтійкуватий, тюхтіюватий, тюхтя, тяптя, флегма, флегматичний, хаботя (ж.), хамула, хамулуватий, чвалай, чулинда (опудало), черепаха

Фразеологічні синоніми: гирі на ногах; горохова копиця; довбня неотесана; жвавий, як ведмідь за горобцями; жвавий, як ведмідь за мухами; жвавий, як ведмідь за перепелицями; жвавий, як віл у плузі; жвавий, як лопата; жвавий, як муха після морозу; жвавий, як опецьок; жвавий, як рак на греблі; жвавий, як черепаха; звивається, як ведмідь у танці; качан качаном; ковпак під ковпаком; кров устоялась; куль очерету; лантух з половою; мішок мішком; мокра курка; мокра куриця; мокрий валянок; неповороткий, як ведмідь; неповороткий, як вивалене з діжі тісто; неповороткий, як мішок з вовною; неповороткий, як снігова баба; неповороткий, як сніп гречаної соломи; опудало горохове; пеньок головатий; сніп околоту; тютя з полив'яним носом; тюхтій тюхтієм; чурбак неотесаний

Приповідки: Бере, як не своїми руками. Диба, як муха в сметані

Про забарливих: Чи ти в лісі загубився? Чи ти голову згубив? Тебе тільки за смертю посилати!

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вайлуватий — вайлува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вайлуватий — Незграбний, ведмедкуватий, неповороткий, вахлакуватий, лантухуватий, зателепкуватий, тюхтіюватий, лемехуватий; пор. НЕЗУГАРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. вайлуватий — -а, -е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. || Хиткий (про ходу, біг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вайлуватий — ВАЙЛУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь, ледве встигав за нею (О. Словник української мови у 20 томах
  5. вайлуватий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. вайлуватий — Вайлува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вайлуватий — ВАЙЛУВА́ТИЙ, а, е. Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Він мовчазний, вайлуватий і ходить завжди насуплений (Збан., Мор. чайка, 1959, 134); Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь... Словник української мови в 11 томах
  8. вайлуватий — Вайлуватий, -а, -е Неповоротливый, неловкій, угловатый. І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? У нас у роду наче й не було таких. Харьк. Словник української мови Грінченка