вередій

див. вередливий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вередій — вереді́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вередій — -я, ч. Те саме, що варивода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вередій — ВЕРЕДІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що вереду́н. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! (Сл. Гр.); Мабуть, я став великим вередієм. Вже за годину боки боліли, неначе на них зіграли дубцем марш (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. вередій — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. вередій — Вереді́й, -дія́, -діє́ві; -дії́, -дії́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вередій — ВЕРЕДІ́Й, я́, ч. Те саме, що вереду́н. Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  7. вередій — Вередій, -дія м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк. Словник української мови Грінченка