верескун
див. крикливий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верескун — вереску́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- верескун — -а, ч., розм. Той, хто багато верещить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верескун — ВЕРЕСКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато верещить. Матуся підставила під рожеву п'яточку долоню й подарувала зраділому верескунові ще кілька подоланих сантиметрів такого незбагненного для нього навколишнього світу (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- верескун — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
- верескун — ВЕРЕСКУ́Н, а, чол., розм. Той, хто багато верещить. Словник української мови в 11 томах
- верескун — Верескун, -на м. Крикунъ. Уман. II. 48. Словник української мови Грінченка