верескун

див. крикливий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верескун — вереску́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. верескун — -а, ч., розм. Той, хто багато верещить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верескун — ВЕРЕСКУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто багато верещить. Матуся підставила під рожеву п'яточку долоню й подарувала зраділому верескунові ще кілька подоланих сантиметрів такого незбагненного для нього навколишнього світу (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. верескун — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
  5. верескун — ВЕРЕСКУ́Н, а, чол., розм. Той, хто багато верещить. Словник української мови в 11 томах
  6. верескун — Верескун, -на м. Крикунъ. Уман. II. 48. Словник української мови Грінченка