вилитий

Значення в інших словниках

1. вилитий — ви́литий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. вилитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилити 1-3). || вилито, безос. присудк. сл. Як (наче) вилитий — який добре облягає (стан, ноги), підігнаний (про одяг, взуття). 2》 прикм., розм.Зовсім такий, як хто-небудь, дуже схожий на когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилитий — ВИ́ЛИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лити 1–3. Як не затоплять їх [ворогів] хвилі вилитих сліз та крові? (П. Грабовський); Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу (О. Гончар); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
4. вилитий — СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
5. вилитий — Ви́литий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вилитий — ВИ́ЛИТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лити 1-3. Як не затоплять їх [ворогів] хвилі вилитих сліз та крові? (Граб., І, 1959, 97); Неподалік від башти на відкритому місці просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах