Значення в інших словниках

  1. винюхувати — виню́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. винюхувати — -ую, -уєш, недок., винюхати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Нюхаючи, витрачати все. 2》 Шукати, знаходити кого-, що-небудь за запахом. || Уважно нюхати, щоб зрозуміти, який звір поблизу, чи не загрожує небезпека і т. ін. 3》 перен. Розвідуючи, намагатися простежити, виявити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винюхувати — ВИНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НЮХАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Нюхаючи, витрачати весь наявний нюхальний тютюн. Мене на сон так і тягне... усю табаку вже винюхав (О. Кониський). 2. кого, що. Шукати, знаходити кого-, що-небудь за запахом. Словник української мови у 20 томах
  4. винюхувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. винюхувати — ВИНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́НЮХАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Нюхаючи, витрачати все. Табаки ріжок винюхала (Сл. Гр.). 2. Шукати, знаходити кого-, що-небудь за запахом. Незабаром вона [кішка] спокійнісінько почала винюхувати в кутках мишей (Донч. Словник української мови в 11 томах
  6. винюхувати — Винюхувати, -хую, -єш сов. в. винюхати, -хаю, -єш, гл. 1) Вынюхивать, вынюхать. Табаки ріжок винюхала. О. 1862. IX. 123. Мнж. 59. 2) Пронюхивать, пронюхать. Словник української мови Грінченка