1. Словник синонімів Вусика

шукати

Знайти, винюхувати, випитувати, вискіпувати, висліджувати, вистежувати, вишукувати, відшуковувати, відшукувати, дізнаватися, докопуватися, донюхуватися, допитуватися, доскіпуватися, дошукуватися, зашукувати, зшукувати, зшукуватися (шукати один одного), ляшувати (діал.), манрати (шукати наосліп), напитувати, нипати, нишпорити, нюшити, нюшкувати, обнишпорювати, обшарювати, обшнирювати, обшукувати, перенишпорювати, перешукувати, підпитувати, підшукувати, попошукати, порозшукувати, пошукати, пошукувати, рискати, ритися, розкопувати, рознюхувати, розплутувати, розшукувати, ськати (у волоссі), тропити (висліджувати дичину), трусити (в кого), шарити, шастати, шастатися, шкувати ("Пес шкує"), шнипорити

Фразеологічні синоніми: заглядати по нишпорках; збиватися з ніг (довго шукати); іти по свіжих слідах; іти по сліду; нишпорити по нишпорках; переривати мишачі нори (ретельно шукати); робити обшук; робити трус; розмотувати клубок (клубочок); ходити кругом та навколо; ходити нависом (невідступно); ходити на прив'язі; ходити на припоні; ходити назирці; ходити по нишпорках; ходити по п'ятах; ходити тінню; ходити хвостиком (хвостом); ходити, як цуцик (невідступно); шарити очима; ширяти очима; шукати зі свічкою серед дня; шукати окуляри на своєму носі; шукати по всіх кутках; шукати по всіх кутках і закутках; шукати по криївках; шукати по своїй кишені; шукати по схронах; шукати смерті

Приповідки: Шукає Хима Юхима, а він біля неї. Шукає вчорашнього дня, що добрий був. На коні їде, і коня шукає. Риба шукає, де глибше, людина — рибу. Краще шукати і не знайти, ніж знайти і загубити. Треба з свічкою серед дня шукати. Шукає вітра в полі

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шукати — (намагатися знайти загублене а. сховане) відшукувати, розм. (наполегливо) шарити, шастати, нишпорити, діал.: шпати, шпирати. Словник синонімів Полюги
  2. шукати — Розшукувати; (затято) о. перекидати <�перевертати> догори ногами <�все на світі>; (в лісі) прочісувати що; (ягоди) збирати; (слова) добирати, підшукувати; (шляхів) вишукувати; (слави) домагатися, прагнути; (правди) дошукуватися... Словник синонімів Караванського
  3. шукати — ШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, чого, що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). Народ хлинув із хати. В хижі ще шукали – немає нічого (А. Головко); – Стій! Випала люлька з тютюном!... Словник української мови у 20 томах
  4. шукати — шука́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. шукати — шука́ти: ◊ колія́жа шука́ти → коліяж ◊ шука́ти ґу́дза → ґудз ◊ шука́ти дурни́чки → дурничка ◊ шу́кати за́чіпки → зачіпка ◊ шука́ти собі́ плю́скви → плюсква ◊ шука́ти шпа́рґи → шпарґа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шукати — Не шукай красоти, а шукай доброти. При виборі жінки. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. шукати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 кого, чого, що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). || Знаходити, виявляти що-небудь, обмацуючи руками, ногами. || Збирати (гриби, горіхи, ягоди і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шукати — (вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). Фразеологічний словник української мови
  9. шукати — ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. шукати — Шука́ти, -ка́ю, -ка́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. шукати — ШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. кого, чого, що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). Народ хлинув із хати. В хижі ще шукали — немає нічого (Головко, II, 1957, 156); — Стій!... Словник української мови в 11 томах
  12. шукати — Шука́ти, -ка́ю, -єш гл. — кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Ном. № 1947. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Ном. № 1960. Єї тато і єї чоловік за нею шукають. Гн. І. 155. Словник української мови Грінченка