шукати

Значення в інших словниках

1. шукати — (намагатися знайти загублене а. сховане) відшукувати, розм. (наполегливо) шарити, шастати, нишпорити, діал.: шпати, шпирати. Словник синонімів Полюги
2. шукати — Розшукувати; (затято) о. перекидати <�перевертати> догори ногами <�все на світі>; (в лісі) прочісувати що; (ягоди) збирати; (слова) добирати, підшукувати; (шляхів) вишукувати; (слави) домагатися, прагнути; (правди) дошукуватися... Словник синонімів Караванського
3. шукати — Знайти, винюхувати, випитувати, вискіпувати, висліджувати, вистежувати, вишукувати, відшуковувати, відшукувати, дізнаватися, докопуватися, донюхуватися, допитуватися, доскіпуватися, дошукуватися, зашукувати, зшукувати, зшукуватися (шукати один одного)... Словник синонімів Вусика
4. шукати — ШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, чого, що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). Народ хлинув із хати. В хижі ще шукали – немає нічого (А. Головко); – Стій! Випала люлька з тютюном!... Словник української мови у 20 томах
5. шукати — шука́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
6. шукати — шука́ти: ◊ колія́жа шука́ти → коліяж ◊ шука́ти ґу́дза → ґудз ◊ шука́ти дурни́чки → дурничка ◊ шу́кати за́чіпки → зачіпка ◊ шука́ти собі́ плю́скви → плюсква ◊ шука́ти шпа́рґи → шпарґа Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. шукати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 кого, чого, що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). || Знаходити, виявляти що-небудь, обмацуючи руками, ногами. || Збирати (гриби, горіхи, ягоди і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
8. шукати — (вдень) з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого. 1. Важко чи неможливо щось відшукати. — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін). Фразеологічний словник української мови
9. шукати — ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
10. шукати — Шука́ти, -ка́ю, -ка́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. шукати — ШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. кого, чого, що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). Народ хлинув із хати. В хижі ще шукали — немає нічого (Головко, II, 1957, 156); — Стій!... Словник української мови в 11 томах
12. шукати — Шука́ти, -ка́ю, -єш гл. — кого́ и за ким. Искать. Шукай вітра в полі. Ном. № 1947. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Ном. № 1960. Єї тато і єї чоловік за нею шукають. Гн. І. 155. Словник української мови Грінченка