випинати

Значення в інших словниках

1. випинати — випина́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. випинати — -аю, -аєш, недок., випнути і рідко вип'ясти, -пну, -пнеш, док., перех. 1》 Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед. || Широко розкривати, витріщати (очі). 2》 перен. Робити помітним, вирізняти з-поміж інших, наголошуючи на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випинати — ВИПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПНУТИ, рідко ВИ́П'ЯСТИ, пну, пнеш, док. 1. що. Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед. Словник української мови у 20 томах
4. випинати — ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
5. випинати — ВИПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПНУТИ і рідко ВИ́П’ЯСТИ, пну, пнеш, док., перех. 1. Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед. Словник української мови в 11 томах
6. випинати — Випина́ти, -на́ю, -єш сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл. 1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Стор. МПр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597. Словник української мови Грінченка