вихований

I

благородний, благополучний (напр. син), благопристойний, благоприхильний, благорозсудливий, ввічливий, виважений, видержливий, високоінтелігентний, висококультурний, вишколений, галантний, ґречний, делікатний, джентльмен, дисциплінований, доброзвичайний, добронравний, добропорядний, добропристойний, зважений, здержаний, здержливий, інтелігентний, компанійський, комунікабельний, коректний, культурний, непогрішимий, непогрішний, непорочний, обхідливий, обхідчастий, порядний, пренепорочний, пресвятий, розсудливий, стриманий, тактовний, уживчивий, услужливий, услужний, учтивий, чемний, шляхетний

Фразеологічні синоніми: дотримується етикету; дотримується китайських церемоній; дотримується манер; дотримується пристойностей; дотримується реверансів; дотримується церемоній; дотримується японських реверансів; з гарними манерами; не виходить за рамки пристойного; не виходить за рамки тонкого ладу; тримається в рамках пристойності; уміє тримати нерви в руках

II

див. викоханий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихований — ви́хований 1 дієприкметник від: ви́ховати ви́хований 2 прикметник чемний, ввічливий Орфографічний словник української мови
  2. вихований — Чемний, ВВІЧЛИВИЙ, фам. отесаний; Словник синонімів Караванського
  3. вихований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виховати I. 2》 прикм. Який внаслідок виховання набув навичок пристойного поводження; чемний, ввічливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вихований — ВИ́ХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́ховати¹. Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (І. Нечуй-Левицький); – Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вихований — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
  6. вихований — Ви́хований, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вихований — ВИ́ХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ховати¹. Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (Н.-Лев., І, 1956, 185); — Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (Фр. Словник української мови в 11 томах