1. Словник української мови у 20 томах

вихований

ВИ́ХОВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́ховати¹.

Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (І. Нечуй-Левицький);

– Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (І. Франко);

Ніжність велику почував Тарас Шевченко до дітей, – ніжність, яка відрізняє всіх нас, слов'ян, вихованих на принципах гуманності (П. Тичина);

Багато розмовляв з полковником Галієвим про трагедію безпорадності погано вихованих нещасних дівчаток (О. Довженко);

// ви́ховано, безос. пред.

Він [молодий шляхтич] згорда відповів: – За мене .. не знадобиться червоніти нікому: хоча мене вигодовано і виховано у хлопській сім'ї, але ті хлопи мене змалку вчили правди, і честі, й добра (М. Старицький);

– Жінка повинна бути помічником своєму чоловікові. Так мене виховано, і так я виховувала... (В. Підмогильний).

2. у знач. прикм. Який унаслідок виховання набув навичок пристойного поводження; чемний, ввічливий.

Він [Толя] був хлопчик делікатний, вихований (В. Винниченко);

Як йому краще зробити, щоб і виявити своє ставлення до Мирослави, й одночасно додержати пристойності вихованої людини? (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихований — ви́хований 1 дієприкметник від: ви́ховати ви́хований 2 прикметник чемний, ввічливий Орфографічний словник української мови
  2. вихований — Чемний, ВВІЧЛИВИЙ, фам. отесаний; Словник синонімів Караванського
  3. вихований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виховати I. 2》 прикм. Який внаслідок виховання набув навичок пристойного поводження; чемний, ввічливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вихований — I благородний, благополучний (напр. син), благопристойний, благоприхильний, благорозсудливий, ввічливий, виважений, видержливий, високоінтелігентний, висококультурний, вишколений, галантний, ґречний, делікатний, джентльмен, дисциплінований... Словник синонімів Вусика
  5. вихований — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше... Словник синонімів української мови
  6. вихований — Ви́хований, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вихований — ВИ́ХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ховати¹. Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (Н.-Лев., І, 1956, 185); — Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (Фр. Словник української мови в 11 томах