вкидати

див. кидати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкидати — вкида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вкидати — (укидати), -аю, -аєш, недок., вкинути (укинути), -ну, -неш, док., перех. 1》 Кидати в середину чого-небудь. || Насипати, наливати що-небудь у посудину. 2》 Кидати, поміщати, віддавати когось куди-небудь проти його волі. || Саджати до тюрми; ув'язнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкидати — ВКИДА́ТИ (УКИДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВКИ́НУТИ (УКИ́НУТИ), ну, неш, док., кого, що, у що. 1. Кидати в середину чого-небудь. У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого... Словник української мови у 20 томах
  4. вкидати — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. вкидати — ВКИДА́ТИ (УКИДА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВКИ́НУТИ (УКИ́НУТИ), ну, неш, док., перех. 1. Кидати в середину чого-небудь. У великому довгому покої лежала висока купа кукурудзи, коло якої двоє робітників вибирали більші качани й вкидали до другого... Словник української мови в 11 томах