1. Словник синонімів Вусика

відлюдкуватий

Анахорет (книж.), безлюдень, безлюдник, безлюдько, бовкун, відлюдень, відлюдник, відлюдок, відлюдько, відлюдькуватий, вова, вовк-самітник (про людину), вовкуватий, вовкулака, вовкулакуватий, вовчкуватий, дикий, дикун, домонтар, домосід, домувальник, затворник (церк.), мурмило, невлюдний, невлюдник, недолюдний, недолюдько, незлюдний, незлюдник, нелюда, нелюдим, нелюдимий, нелюдний, нелюдник, пічкур, пустельник, пустинник, самітник, хо, хоха

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлюдкуватий — відлю́дкуватий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. відлюдкуватий — рідко відлюдькуватий, -а, -е. Який тримається, живе осторонь від людей, самітно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлюдкуватий — ВІДЛЮ́ДКУВАТИЙ, ВІДЛЮ́ДЬКУВАТИЙ, а, е. Який тримається, живе осторонь від людей, самітно. Скромний, відлюдькуватий учитель і думкою не заносився пробитися крізь таке оточення до жартівливої красуні (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. відлюдкуватий — ВІДЛЮ́ДКУВАТИЙ (ВІДЛЮ́ДЬКУВАТИЙ) (який тримається, живе осторонь від людей, самітно), ВІДЛЮ́ДНИЙ, НЕЛЮДИ́МИЙ, ВОВКУВА́ТИЙ, ДИ́КИЙ. У людей замкнутих і відлюдкуватих спалах почуття буває особливо сильним і глибоким (Л. Словник синонімів української мови
  5. відлюдкуватий — Відлю́дкуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відлюдкуватий — ВІДЛЮ́ДКУВАТИЙ, рідко ВІДЛЮ́ДЬКУВАТИЙ, а, е. Який тримається, живе осторонь від людей, самітно. Ганна змарніла, стала похмурою і відлюдкуватою (Коз., Сальвія, 1959, 120). Словник української мови в 11 томах