відмінний

див. несхожий; різний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмінний — 1. (який не має нічого подібного) різний, неподібний, несхожий, неоднаковий, (у поглядах) розбіжний; 2. (з доброю якістю) якісний, високий, (особливий) добірний, високоякісний. Словник синонімів Полюги
  2. відмінний — відмінний – відмітний Прикметник відмінний має два значення: 1. Високоякісний, дуже гарний, дуже добрий, дуже вмілий. 2. Такий, що чимось відрізняється від когось, чогось. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. відмінний — відмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. відмінний — 1. Який чимось відрізняється від когось, чогось, не такий, як був до цього. Лавра тих часів була дуже відмінною від сучасної (З.Тулуб); Завтра панна побачить його в церкві. Він відмінний: голене підборіддя, високий і з торбою (М.Лазорський). Літературне слововживання
  5. відмінний — Інший, не такий, не схожий, з. відмітний; (- думки) розбіжний; (як міра вияву) зразковий, взірцевий, першоклясний, добірний, дуже добрий, знаменитий. Словник синонімів Караванського
  6. відмінний — -а, -е. 1》 Який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь. 2》 Який має високу якість; дуже гарний, дуже добрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. відмінний — 1. інакший, неподібний, ріжний 2. визначний, визначений, високоякісний, найліпший Словник чужослів Павло Штепа
  8. відмінний — ВІДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь. Раз їм почувся згори шум, одмінний од шуму плавнів (М. Коцюбинський); Лавра тих часів була дуже відмінна від сучасної (З. Словник української мови у 20 томах
  9. відмінний — ВІДМІ́ННИЙ (який має дуже добру якість), ВИСО́КИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́КІСНИЙ розм. Багато підприємств.. випускає відмінну продукцію (з журналу); Золото високої проби; Високоякісні марки сталі; На столі стояли печені на маслі бублики.. Словник синонімів української мови
  10. відмінний — Відмі́нний, -на, -не од[від]мі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. відмінний — ВІДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь. Раз їм почувся згори шум, одмінний од шуму плавнів (Коцюб., І, 1955, 360); Лавра тих часів була дуже відмінна від сучасної (Тулуб, Людолови, І, 1957, 125)... Словник української мови в 11 томах
  12. відмінний — Відмінний, -а, -е Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233). Словник української мови Грінченка