відшмагати

Значення в інших словниках

1. відшмагати — відшмага́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відшмагати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вибити різками, батогом, канчуком і т. ін.; висікти. 2》 перен., розм. Пройти пішки певну відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшмагати — ВІДШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Побити різками, батогом, канчуком і т. ін.; висікти. – Я не подивлюсь тобі в зуби: серед улиці здеру з тебе спідницю ще й нагайкою одшмагаю (І. Нечуй-Левицький); [Кривоніс:] Несіть киї, я відшмагаю його сам (О. Словник української мови у 20 томах
4. відшмагати — ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. відшмагати — ВІДШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Вибити різками, батогом, канчуком і т. ін.; висікти. — Я не подивлюсь тобі в зуби: серед улиці здеру з тебе спідницю ще й нагайкою одшмагаю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. відшмагати — Відшмагати, -гаю, -єш гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати. Словник української мови Грінченка