військовик

Значення в інших словниках

1. військовик — військови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. військовик — г., вояк, армієць, як ім. військовий, сов. військовослужбовець. Словник синонімів Караванського
3. військовик — -а, ч., зах. Вояк, армієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. військовик — ВІЙСЬКОВИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що військовослужбо́вець. При воротях, видно, вже ждали його, бо якийсь військовик, що стояв з рушницею, зробив закликаючий жест шоферові (В. Словник української мови у 20 томах
5. військовик — ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬ рідше. Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця. Словник синонімів української мови