віничок

див. віник

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віничок — ві́ничок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віничок — -чка, ч. 1》 Зменш. до віник. 2》 розм. Колосок, волоть у формі жмутка. 3》 кул. Прилад для збивання яєць і т. ін. на піну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віничок — ВІ́НИЧОК, чка, ч. 1. Зменш. до ві́ник. Узявши віничок, він бережно почав трохи не вдесяте змітати (Панас Мирний); – Семенку, ти вже наївся? – Вже, – відповів шестилітній хлопець. – То візьми віничок, покропи землю та й підмети хату (В. Словник української мови у 20 томах
  4. віничок — під ві́ник (під ві́ничок). Повністю, до кінця. То пан завжди давав рощот (розрахунок), а тепер хлібороби дали панові рощот. Та ще як дали! За одну ніч підчистили пана, і комори, і обори під віничок — забрали все в нього (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  5. віничок — ВІ́НИЧОК, чка, ч. 1. Зменш. до ві́ник. Узявши віничок, він бережно почав трохи не вдесяте змітати (Мирний, IV, 1955, 125); — З празником [святом] вас, — сказала гостя, обмітаючи віничком сніг з валянок (Шиян, Гроза.., 1956, 322). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
  6. віничок — Віничок, -чка м. 1) ум. отъ віник. 2) мн. раст. Artemisia scoparia Waldst. ЗЮЗО. І. 112. Словник української мови Грінченка