гнівитися

див. сердитися

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнівитися — гніви́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. гнівитися — -влюся, -вишся; мн. гнівляться; недок., рідко. Те саме, що гніватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнівитися — ГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. гнівля́ться; недок., рідко. Те саме, що гні́ватися. Ні сердилися, ні гнівились, Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб'язно (І. Котляревський); * Образно. І море гнівиться – аж бризки на пляжі, аж піну з-під каменю лускіт пройма... (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. гнівитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови
  5. гнівитися — ГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. гнівля́ться; недок., рідко. Те саме, що гні́ватися. Ні сердилися, ні гнівились, Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб’язно (Котл., І, 1952, 150); *Образно. І море гнівиться — аж бризки на пляжі, аж піну з-під каменю лускіт пройма… (Тич., II, 1957, 213). Словник української мови в 11 томах
  6. гнівитися — Гнівитися, -влюся, -вишся гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл. Словник української мови Грінченка