1. Словник синонімів Вусика

говорючий

див. балакучий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говорючий — говорю́чий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. говорючий — -а, -е, рідко. Те саме, що говіркий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. говорючий — ГОВОРЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що говірки́й. Всі стали веселі, говорючі, всі говорили, й ніхто нікого не слухав (І. Нечуй-Левицький); Походжали пари, найрізноманітніші пари юнаків і дівчат, сміючих, сумних, говорючих, замислених, прудких і стриманих... Словник української мови у 20 томах
  4. говорючий — ГОВОРЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що говірки́й. Всі стали веселі, говорючі, всі говорили, й ніхто нікого не слухав (Н.-Лев., III, 1956, 69); *Образно. В спеку під дубком Напоїть рівчак говорючий (Бор., Тв., 1957, 88). Словник української мови в 11 томах
  5. говорючий — Говорючий, -а, -е Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154. Словник української мови Грінченка