гуп

Значення в інших словниках

1. гуп — гуп 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. гуп 2 іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. гуп — I виг., розм. Звуконаслідування, що означає глухий звук від падіння, удару, пострілу і т. ін. II -у, ч., розм. Те саме, що гупання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гуп — ГУП¹, виг., розм. Звуконаслідування, що означає глухий звук від падіння, удару, пострілу і т. ін. Дерево не здержало — так він [ведмідь] додолу впав — гуп! та просто на вовка (Укр.. казки, 1951, 36); Гуп! Через три хвилини знову: гуп! гуп! гуп!... Словник української мови в 11 томах
4. гуп — Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину! Словник української мови Грінченка