1. Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. джиґунець — джиґуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. джиґунець — -нця, ч. Зменш. до джиґун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джиґунець — Джиґун, -на м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Лавр. 61. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. Чуб. V. 1125. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. О. 1862. VI. 43. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. Словник української мови Грінченка