1. Великий тлумачний словник сучасної мови

джиґунець

джиґуне́ць

-нця, ч.

Зменш. до джиґун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джиґунець — джиґуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. джиґунець — див. звабник; легковажний Словник синонімів Вусика
  3. джиґунець — Джиґун, -на м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Лавр. 61. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. Чуб. V. 1125. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. О. 1862. VI. 43. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. Словник української мови Грінченка