дзуміти

Значення в інших словниках

1. дзуміти — дзумі́ти дієслово недоконаного виду дзижчати розм. Орфографічний словник української мови
2. дзуміти — -мить, недок., розм. Те саме, що дзижчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзуміти — ДЗИЖЧА́ТИ (перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові), ЗУМКОТІ́ТИ, ДЗВЕНІ́ТИ, ДЗИНЧА́ТИ розм., ДЗУМІ́ТИ розм.; БРИНІ́ТИ, ДЗЕЛЕНЧА́ТИ розм. (дзвінко); ФУРЧА́ТИ розм., ХУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
4. дзуміти — ДЗУМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що дзижча́ти. Комарі жадібно накинулись на юнака. Вони гули, співали, дзуміли на тисячу ладів — тонко, басовито, одні — протяжно, інші — похапцем (Донч., III, 1956, 301). Словник української мови в 11 томах