дибати

Значення в інших словниках

1. дибати — Брести [IV] — важити (на життя) [I] Словник з творів Івана Франка
2. дибати — ди́бати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. дибати — бук. ходити на дибах; П. (іти незграбно) шкандибати, дибуляти, плентатися, (іти з дефектом) кривуляти, КУЛЬГАТИ, шкутильгати; пор. ЧВАЛАТИ. Словник синонімів Караванського
4. дибати — -аю, -аєш, недок. Повільно і важко або невміло переставляти ноги. || Ходити на дибах, милицях і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дибати — ди́бати вул. іти (ст)|| = гуляти ◊ ди́бати на <�мо́ю> ду́шу → душа Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. дибати — Аю, -аєш, недок. Просити сигарети. * стріляти. Треба десь дибати сигарети, бо в нас — голяк. Словник сучасного українського сленгу
7. дибати — ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИ діал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИ розм., ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм., ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОХО́ДИТИСЯ розм., ФЛАНІ́РУВАТИ заст., розм. Словник синонімів української мови
8. дибати — Ди́бати, -баю, -баєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. дибати — ДИ́БАТИ, аю, аєш, недок. Повільно і важко або невміло переставляти ноги. Дибає [пасічник] старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки (Н.-Лев., І, 1956, 154); Вона ледве-ледве вміла спинатися на ноги і дибала навколо своєї мами (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
10. дибати — Дибати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш) гл. 1) Ходить на ходуляхъ. 2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Ном. № 11423. Диба, мов муха по сметані. Ном. Словник української мови Грінченка