дибати

Дибати, -баю, (-блю), -баєш, (-блеш)

гл.

1) Ходить на ходуляхъ.

2) Ходить медленно и неловко; ходить, вытягивая ноги (о людяхъ съ длинными ногами, о дѣтяхъ и пр.). Близько видати, далеко дибати. Ном. № 11423. Диба, мов муха по сметані. Ном. Диба, мов журавель. Ном. Та мала пташка, та невеличкая по билиночці дибле. Лавр. На дворі під тополями дибали Ова журавлі. Диба, мов не своїми ногами. Стор. II. 44.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

дибати — Брести [IV] — важити (на життя) [I] Словник з творів Івана Франка
дибати — ди́бати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
дибати — бук. ходити на дибах; П. (іти незграбно) шкандибати, дибуляти, плентатися, (іти з дефектом) кривуляти, КУЛЬГАТИ, шкутильгати; пор. ЧВАЛАТИ. Словник синонімів Караванського
дибати — -аю, -аєш, недок. Повільно і важко або невміло переставляти ноги. || Ходити на дибах, милицях і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
дибати — ди́бати вул. іти (ст)|| = гуляти ◊ ди́бати на <�мо́ю> ду́шу → душа Лексикон львівський: поважно і на жарт
дибати — Аю, -аєш, недок. Просити сигарети. * стріляти. Треба десь дибати сигарети, бо в нас — голяк. Словник сучасного українського сленгу
дибати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
дибати — ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИ діал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИ розм., ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм., ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОХО́ДИТИСЯ розм., ФЛАНІ́РУВАТИ заст., розм. Словник синонімів української мови
дибати — Ди́бати, -баю, -баєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дибати — ДИ́БАТИ, аю, аєш, недок. Повільно і важко або невміло переставляти ноги. Дибає [пасічник] старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки (Н.-Лев., І, 1956, 154); Вона ледве-ледве вміла спинатися на ноги і дибала навколо своєї мами (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах