дивацький

див. дивак; химерний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивацький — дива́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дивацький — -а, -е. Власт. дивакові; дивний, чудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дивацький — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. дивацький — ДИВА́ЦЬКИЙ, а, е. Власт. дивакові; дивний, чудний. І придумав днів за п’ять Витівку дивацьку: Порішив «скомплектувать» Шахту… холостяцьку (С. Ол., Вибр., 1959, 208). Словник української мови в 11 томах