добрати

Значення в інших словниках

1. добрати — добра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. добрати — див. добирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добрати — добира́ти / добра́ти ді́ла (ла́ду́). Розбиратися в чомусь. В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Грицько Григоренко); — Так от .. тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу!... Фразеологічний словник української мови
4. добрати — ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ діал.; ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). — Док. Словник синонімів української мови
5. добрати — ДОБРА́ТИ див. добира́ти. Словник української мови в 11 томах
6. добрати — Добірати, -раю, -єш сов. в. добрати, -беру, -реш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. Словник української мови Грінченка