дружити

Подружитися, брататися, водитися, другувати, дружитися, дружитоньки (поет.), заприязнюватися, здружуватися, знатися, злигуватися (про погану дружбу), знюхуватися, коришувати, куматися, лагодити (з ким), лигатися, панібрататися, побратимствувати, подругувати (ж.), посестратися (ж.), посестритися (т.с.), приклеюватися (ірон.), приставати (до кого), прихилятися (до кого), приязнувати, приятелювати, родатися, родичатися, стоваришуватися, сябрувати, товаришити, товаришувати, чалитися (до кого), якшатися

Фразеологічні синоніми: бути запанібрата; бути на дружній нозі (з ким); бути на короткій нозі; бути нерозлийводами; бути на "ти"; варитися в одному казані; вкриватися однією шинелею (про фронтовиків); водити компанію; водити хліб і сіль; водити хліб-сіль; вступати в спілку; входити в союз; двері ногами відкривати (се можливе тільки у друга); ділити горе і радість (з ким); ділити останні гроші; ділити хліб-сіль; дружити сім'ями; дружити, як риба з водою; жити душа в душу; жити в дві душі; жити, як одна душа; заглядати на вогник (до кого); заходити у приязнь; знаходити спільну мову; їсти з одного котелка (про фронтовиків); їсти з одної миски; мати дружні стосунки; підтримувати компанію; прихилятися душею; прихилятися серцем; разом в цурки бавитися (при запереченні: "Я з тобою в цурки не бавився"); разом свині пасти (т.с.); скидати останню сорочку (заради друга); ставати на дружню ногу; ставати на коротку ногу

Приповідки: Я з тобою, як риба з водою. Рука руку миє. Ти — мені, я — тобі. Вони між собою — нерозлита вода. Вони між собою — нерозлий-вода

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружити — Товаришувати, приятелювати, (значною мірою) брататися, (особливо приязно ставитися) любитися, зневажл. злигатися, плутатися. Словник синонімів Полюги
  2. дружити — дружи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. дружити — Товаришувати, приятелювати, бути в дружбі, брататися, (- дівчат) подругувати; (знатися) водити компанію <�хліб-сіль>, неґ. лигатися; (маючи спільні погляди) одним духом дихати; Р. одружувати; ОК. любитися. Словник синонімів Караванського
  4. дружити — дружу, дружиш, недок. 1》 неперех., з ким. Бути в дружбі з ким-небудь. || без додатка. Виявляти взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного. 2》 перех., розм., рідко. Те саме, що одружувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дружити — 1. приятелювати, заприятелювати, поприятелювати, сприятелювати 2. це повторювати Словник чужослів Павло Штепа
  6. дружити — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  7. дружити — ДРУЖИ́ТИ, дружу́, дру́жиш, недок. 1. неперех., з ким. Бути в дружбі з ким-небудь. З Латином у сусідстві жив [Турн], Дочці і матері прикметний, І батько дуже з ним дружив (Котл. Словник української мови в 11 томах
  8. дружити — Дружити, -жу, -жиш гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. Ном. № 819. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. Ном. № 9531. 3) Женить или отдавать замужъ. Мил. 218. Тому сина женити.... тому дочку дружити. О. 1861. Словник української мови Грінченка