дружити
ДРУЖИ́ТИ, дружу́, дру́жиш, недок.
1. неперех., з ким. Бути в дружбі з ким-небудь.
З Латином у сусідстві жив [Турн], Дочці і матері прикметний, І батько дуже з ним дружив (Котл., І, 1952, 166);
Шевченко дружив з Чернишевським, Щепкіним, з родиною Толстих (Тич., III, 1957, 335);
*Образно. Виявилось, що Мітла й Півень хоч і виросли на Дніпрі, а з водою не дружили (Панч, III, 1956, 369);
// без додатка. Виявляти взаємну прихильність, відданість, довір’я один до одного.
Дружили ми, а пройдуть літа, І, може, стрінемось не ті (Граб., І, 1959, 65);
Якщо народи будуть дружити, вони зуміють знищити перешкоди на шляху до миру (Рад. Укр., 9.IV 1957, 1);
*Образно. На руїнах старої Росії, Де дружили казарма й тюрма, Спілка трудящих чоло підійма, Зерно невидане сіє! (Рильський, І, 1956, 124).
2. перех., розм., рідко. Те саме, що одру́жувати.
— Чи купує хто, чи продає, чи дитину дружить, без мене не обійшлося (Март., Тв., 1954, 210).
Значення в інших словниках
- дружити — Товаришувати, приятелювати, (значною мірою) брататися, (особливо приязно ставитися) любитися, зневажл. злигатися, плутатися. Словник синонімів Полюги
- дружити — дружи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дружити — Товаришувати, приятелювати, бути в дружбі, брататися, (- дівчат) подругувати; (знатися) водити компанію <�хліб-сіль>, неґ. лигатися; (маючи спільні погляди) одним духом дихати; Р. одружувати; ОК. любитися. Словник синонімів Караванського
- дружити — дружу, дружиш, недок. 1》 неперех., з ким. Бути в дружбі з ким-небудь. || без додатка. Виявляти взаємну прихильність, відданість, довір'я один до одного. 2》 перех., розм., рідко. Те саме, що одружувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дружити — 1. приятелювати, заприятелювати, поприятелювати, сприятелювати 2. це повторювати Словник чужослів Павло Штепа
- дружити — Подружитися, брататися, водитися, другувати, дружитися, дружитоньки (поет.), заприязнюватися, здружуватися, знатися, злигуватися (про погану дружбу), знюхуватися, коришувати, куматися, лагодити (з ким), лигатися, панібрататися, побратимствувати... Словник синонімів Вусика
- дружити — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- дружити — Дружити, -жу, -жиш гл. 1) Дружить. З москалем дружи, а камінь за пазухою держи. Ном. № 819. 2) Поступать по дружески. Другу дружи, а другого не гніви. Ном. № 9531. 3) Женить или отдавать замужъ. Мил. 218. Тому сина женити.... тому дочку дружити. О. 1861. Словник української мови Грінченка