жартувати

I

балахрестити, баляндрасити, блазнювати (удавати дурника), веселити, віджартовуватися, гострословити, докладати (жарт), доточувати, зубоскалити, каламбурити, комікувати, мавпувати, приточувати, скалозубити, фіглювати, фіглярувати, хохмачити, хохмити, чмутувати, чудакувати, чудачити, штукарювати, шуткувати

Фразеологічні синоніми: бикидати фіглі; витісувати нетесаного тесана; відбуватися жартами; говорити жартом; говорити на жарт; говорити на сміх; гострити язика на жартах; грати словами; докладати докладки; жартома казати; заливати гусара; переводити на жарт; підкидати жарти; притворятися коміком; пускати віци (дотепи -діал.); сипати дотепами; сипати дотепи; сипати жартами; сипати жарти; сипати каламбури; сипати перчисті нісенітниці; справляти фіглі; справляти фіглі-міглі; строїти смішки; строїти хахи; стріляти словами; торгувати зубами; точити ящика на дотепах

Приповідки: Жартуй, глечику, поки не луснув. Жартушки-жартушечки: так жартують тільки під ковдрою. Дай, Боже, жартувати, аби не плакати. Пожартував злодій: у четвер умер, а в п'ятницю встав та коня вкрав. Жартуй, та не глузуй! Жартувала баба з колесом, поки у спицях застряла. Отакої чеберячки!

II

див. залицятися

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жартувати — жартува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жартувати — (словесно) шуткувати, сміхотворити, скалозубити, смішки строїти; (вчинками) пустувати, веселитися, бавитися; (з ким) залицятися до кого; (з кого) ГЛУЗУВАТИ, насміхати|ся|; (з лихом) легковажити що. Словник синонімів Караванського
  3. жартувати — -ую, -уєш, недок. 1》 без додатка, з ким. Говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось. || тільки з ким. Приваблювати до себе когось веселими розмовами; залицятися. || тільки з ким. Бавитися з ким-небудь (перев. з дітьми). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жартувати — Жартувала баба з колесом, та в спицях застрягла. Не чіпай того, на чому не розумієшся, бо зробиш собі шкоду. Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься. Застереження тим, хто необачно веселиться і може наробити собі шкоди. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. жартувати — син. замолоджувати, приколюватися. Словник жарґонної лексики української мови
  6. жартувати — ЖАРТОМА́, ЖАРТУ́ЮЧИ, ЖА́РТОМ розм., СМІШКО́М рідше, НАРО́КОМ заст. Як шкода, що немає Марії, його вічно юної і жвавої дружини, яку він жартома звав "циганчам"! (Л. Дмитерко); Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись (І. Словник синонімів української мови
  7. жартувати — Жартува́ти, -ту́ю, -ту́єш з кого, чого; з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. жартувати — ЖАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. без додатка, з ким. Говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось; шуткувати. Тяжко з горем в серці Жартувати і сміятись (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. жартувати — Жартува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Ном. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. 2) Проявлять любовныя ласки. Словник української мови Грінченка