загашник

Значення в інших словниках

1. загашник — зага́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. загашник — -а, ч., розм. Потайне місце (де що-небудь сховано, зберігається), тайник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загашник — ЗАГА́ШНИК, а, ч., розм. Потайне місце, де що-небудь сховано, зберігається; схованка, потайник. – Запишеш усе, що замовлять на поминки, i витруси загашники своїх годувальників... (В. Яворівський); Він вихоплює із загашника печатку, штемпелює листа (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. загашник — А, ч. Схованка. Конкурентів били, топтали, годували наркотиками, катували, допитуючись про «загашники» (Дзеркало тижня). Словник сучасного українського сленгу