засновувати

Значення в інших словниках

1. засновувати — засно́вувати 1 дієслово недоконаного виду класти початок, створювати засно́вувати 2 дієслово недоконаного виду робити основу тканини, покривати чимось, огортати Орфографічний словник української мови
2. засновувати — (партію) створювати, організовувати, закладати, фундувати; (класти початок) започатковувати; (місто) будувати, закладати підвалини чого; (нитками) ТЕКС. затягати; (димом) огортати, оповивати, (хату) наповнювати; (слізьми) заволікати, (хмарами) ЗАСТЕЛЯТИ. Словник синонімів Караванського
3. засновувати — I -ую, -уєш, недок., заснувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Започатковувати існування чого-небудь, створювати, організовувати щось. 2》 на чому. Будувати, створювати на основі чого-небудь, виходячи з чогось. II -ую, -уєш, недок., заснувати, -ую, -уєш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. засновувати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
5. засновувати — Засно́вувати, -но́вую, -но́вуєш; заснува́ти, -ную́, -нує́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. засновувати — ЗАСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Класти початок існуванню чого-небудь, створювати, організовувати щось. Року 1890 він [І. Франко], вкупі з другими, засновує радикальну партію, стає на її чолі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах