затинчивий
див. упертий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затинчивий — зати́нчивий прикметник Орфографічний словник української мови
- затинчивий — Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у. Словник української мови Грінченка