зледачілий

Значення в інших словниках

1. зледачілий — зледачі́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
2. зледачілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до зледачіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зледачілий — ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
4. зледачілий — ЗЛЕДАЧІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до зледачі́ти. Десь аж в кінці вулиці дзявонить [дзяволить] сторожке, ще не зледачіле щеня (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 330). Словник української мови в 11 томах