злувати

див. сердитися

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злувати — злува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. злувати — ЗЛУВА́ТИ, злу́ю, злу́єш, недок., рідко. Злитися, сердитися. Він усе думав про того «чорнявого» та сердився на себе, що так збентежився перед їм, поступився назад. Він злував увесь день (Гр. Словник української мови в 11 томах
  3. злувати — Злува́ти, злую, -єш гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш? Чуб. V. 553. Словник української мови Грінченка