зрікатися

див. відмовляти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрікатися — (відступати від кого) відрікатися, відмовлятися. Словник синонімів Полюги
  2. зрікатися — зріка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. зрікатися — (чого) відступатися <�відступати, відмовлятися> від, р. вирікатися; (слів) брати свої слова назад; док. ЗРЕКТИСЯ, відцуратися, відсахнутися, відкаснутися, г. зрезиґнувати. Словник синонімів Караванського
  4. зрікатися — [зр'ікатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. зрікатися — -аюся, -аєшся, недок., зректися, зречуся, зречешся, док., перех. 1》 Відмовлятися від чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось. || Відмовлятися від своїх прав на що-небудь (перев. на престол, духовний сан і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зрікатися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. зрікатися — Зріка́тися, зріка́юся, зріка́єшся, зріка́ються; зректи́ся, зречу́ся, зрече́шся, зречу́ться; зрі́кся, зрекла́ся, зрекли́ся; зрі́кшись; зречи́сь, зречі́ться кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. зрікатися — ЗРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗРЕКТИ́СЯ, зречу́ся, зрече́шся, док., перех. 1. Відмовлятися від чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось. [Поліксена:] А нащо ж ти приймала подарунки? [Кассандра:] Чому ж я мала б і того зрікатись? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. зрікатися — Зрікатися, -каюся, -єшся гл. = зрекатися. Словник української мови Грінченка