зрікатися
зріка́тися
-аюся, -аєшся, недок., зректися, зречуся, зречешся, док., перех.
1》 Відмовлятися від чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось.
|| Відмовлятися від своїх прав на що-небудь (перев. на престол, духовний сан і т. ін.).
|| Поривати родинні чи інші зв'язки з ким-небудь, оголосивши близького чужим.
|| Відмовлятися від своїх попередніх висловлювань, переконань, поглядів і т. ін.
|| Переставати визнавати кого-, що-небудь.
2》 з інфін., розм. Відмовлятися робити що-небудь.
|| із спол. що. Заперечувати що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрікатися — (відступати від кого) відрікатися, відмовлятися. Словник синонімів Полюги
- зрікатися — зріка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- зрікатися — (чого) відступатися <�відступати, відмовлятися> від, р. вирікатися; (слів) брати свої слова назад; док. ЗРЕКТИСЯ, відцуратися, відсахнутися, відкаснутися, г. зрезиґнувати. Словник синонімів Караванського
- зрікатися — див. відмовляти Словник синонімів Вусика
- зрікатися — [зр'ікатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- зрікатися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- зрікатися — Зріка́тися, зріка́юся, зріка́єшся, зріка́ються; зректи́ся, зречу́ся, зрече́шся, зречу́ться; зрі́кся, зрекла́ся, зрекли́ся; зрі́кшись; зречи́сь, зречі́ться кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зрікатися — ЗРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗРЕКТИ́СЯ, зречу́ся, зрече́шся, док., перех. 1. Відмовлятися від чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось. [Поліксена:] А нащо ж ти приймала подарунки? [Кассандра:] Чому ж я мала б і того зрікатись? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- зрікатися — Зрікатися, -каюся, -єшся гл. = зрекатися. Словник української мови Грінченка