зійтися

див. одружуватися

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зійтися — зійти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зійтися — [з'ійтис'а] -йдус'а, з'ійдеис':а, з'ійдеиц':а, з'ійдуц':а; мин. -йшоўс'а, -йшлас'а; нак. -йдис'а, -йд'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. зійтися — див. сходитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зійтися — зійти́ся випадково зустрітися: Вчера вечером зійшовся я з Альфредом Будзиновським. Він йшов без капелюха, а це звертає увагу прохожих (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зійтися — Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком — завжди. Люди розходяться, але потім знову зустрічаються в житті. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. зійтися — доро́ги схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) кого, чиї. Хто-небудь зустрічається з кимсь у житті, має спільні інтереси, вступає в певні стосунки. Кобзар Білорусії — Янка Купала читав “Заповіт” нашого Тараса у своєму перекладі. Фразеологічний словник української мови
  7. зійтися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. зійтися — ЗІЙТИ́СЯ див. схо́дитися. Словник української мови в 11 томах
  9. зійтися — Зіхо́дитися, -джуся, -дишся сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Мет. 60. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. Словник української мови Грінченка