карати

Покарати, вбивати, вішати, закатовувати, замучувати, засуджувати, збиткуватися, знущатися, калічити, каменувати (біблійне), катувати, колесувати, мордувати, мучити, нівечити, обезголовлювати, провчати, розправлятися (з ким), розстрілювати, страчувати, судити, терзати, ув'язнювати, чвертувати, четвертувати

Фразеологічні синоніми: брати в нагаї; брати в нагайки; брати в роботу; брати за жабра; брати за зябра; брати на цугундер; витерти ворсу (кому); відправляти на смерть; відтяти пелену (покарати жінку за подружню невірність); вкручувати хвоста; всипати березової каші; всипати на галушки; всипати на горіхи; всипати на гостинці; всипати по перше число; всипати по шосте число; давати в хвіст і в гриву; давати дрозда; давати жару; давати на бублики; давати на горіхи; давати перегону; давати перцю; давати по шапці; давати прикурити; давати прочухана; давати розсолу на похмілля (ірон.); держати в їжачих рукавицях; дерти паси; дерти ремені; дубити линварі; забивати в диби; забивати в кайдани; забивати в колодки; забивати в скрепицю; закопувати живцем у землю; запроторювати до білих ведмедів; знімати голову; карати на горло; карати на смерть; карати розчерком пера; кидати за грати; кидати на муки; краяти душу; краяти ремені зі шкіри; леп з голови здирати (давати перцю); милити холку; накручувати вуха (дитині); накручувати в'язи; накручувати хвоста; наламати хвоста; намилювати голову; намилювати шию; нам'яти холку; насипати жару за халяви; насипати приску в пазуху; насипати солі на хвіст; натерти перцю в ніс; не давати спуску (часто карати); переганяти через гречку; перекривати кисень; підкувати на всі чотири; показати, де козам роги правлять; показати, де раки зимують; показати кузьчину матір; показати, на чому горіхи ростуть; показати, по чому ківш лиха; показати, по чому лікоть кваші; припирати до стіни; прищемити хвіст; проганяти крізь стрій; продрати з пісочком; прокотитися гарманом; прописати іжицю; протерти з пісочком; робити вишкварки (з кого); робити кашу; робити юшку; рознести до пищиків; розпинати на хресті; сипонути жару за халяву; сипонути жару під хвіст; спускати сім шкур; утнути по саму ріпицю

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карати — (здійснювати кару) підсил. розправлятися з ким, (з метою відівчити від чогось) провчити, (зі знущаннями) мочити. Словник синонімів Полюги
  2. карати — кара́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. карати — Накладати кару <�стягнення, покуту>, завдавати кари, ур. побивати камінням; (з муками) катувати, піддавати катуванню <�тортурам>, мучити, мордувати; п-к -АЮЧИЙ, що карає, звиклий карати, радий покарати, каратель, каральний. Словник синонімів Караванського
  4. карати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Завдавати кари, накладати кару, покарання за що-небудь. 2》 Завдавати мук, тортур; мучити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. карати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. карати — Кара́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. карати — КАРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Завдавати кари, накладати кару, покарання за що-небудь. — Не буду вас карать громами; По п’ятах виб’ю чубуками, Олимп заставлю вимітать (Котл. Словник української мови в 11 томах
  8. карати — Кара́ти, -ра́ю, -єш гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. н. п. Доля карає і вельможного, і неможного. Ном. № 1729. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Грин. III. Словник української мови Грінченка