кил

Значення в інших словниках

1. кил — кил іменник чоловічого роду глина Орфографічний словник української мови
2. кил — -у, ч. Різновид глини, що містить багато лугів; уживається як мило для миття й прання в морській воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кил — КИЛ, у, ч. Гірська глиниста порода зеленувато-жовтого або світло-жовтого кольору, що добре вбирає луги й жири. Значні поклади килу є в Криму, хоча промислове освоєння килу та його похідних вимагає нових технологій (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. кил — КИЛ, у, ч. Різновид глини, що містить багато лугів; уживається як мило для миття й прання в морській воді. Словник української мови в 11 томах