кожнісінький

Значення в інших словниках

1. кожнісінький — кожні́сінький займенник розм. Орфографічний словник української мови
2. кожнісінький — -а, -е, займ. означ., розм. Абсолютно кожний, кожний без винятку. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кожнісінький — КОЖНІ́СІНЬКИЙ, рідше КОЖНІ́СЬКИЙ, а, е, займ. означ., розм. Абсолютно кожний, кожний без винятку. Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки (Марко Вовчок); Жаркий сироко віяв із-над моря І віддих запирав в здоровій груді, Лягав, мов змора... Словник української мови у 20 томах
4. кожнісінький — КО́ЖНИЙ (КО́ЖЕН) (один з усіх, узятий окремо; будь-який з даного ряду), КОЖНІ́СІНЬКИЙ підсил., КО́ЖДИЙ діал., ЖО́ДЕН (ЖО́ДНИЙ) діал., ЖА́ДЕН (ЖА́ДНИЙ) діал.; ВСЯ́КИЙ (УСЯ́КИЙ), ВСЯК (УСЯ́К) розм. (який завгодно). Словник синонімів української мови
5. кожнісінький — Кожні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кожнісінький — КОЖНІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ. означ., розм. Абсолютно кожний, кожний без винятку. Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки (Вовчок, І, 1955, 323); З тих пір, як Христя збожеволіла, бігала [кума] кожнісінький день доглядати її дітей (Григ., Вибр., 1959, 203). Словник української мови в 11 томах
7. кожнісінький — Кожнісінький, -а, -е Каждый безъ исключенія. І приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з Богом. Левиц. І. 27. Словник української мови Грінченка