куделиця

Значення в інших словниках

1. куделиця — куде́лиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. куделиця — -і, ж. Те саме, що кужіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куделиця — КУДЕ́ЛИЦЯ, і, ж. Те саме, що ку́́жі́ль. Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (з народної пісні); Вона прийде, випроводить хазяїна, замкне і захрестить вікна й двері... Словник української мови у 20 томах
4. куделиця — КУ́ЖІЛЬ ч. (прядиво або вовна, намотані на кужівку), КУЖІ́ЛЬ ж., КУДЕ́ЛЯ, КУДЕ́ЛИЦЯ, КУЖЕ́ЛИНА розм., КУЖЕ́ЛИЦЯ розм. На припічку мати пряде кужіль (М. Стельмах); Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (пісня). Словник синонімів української мови
5. куделиця — КУДЕ́ЛИЦЯ, і, ж. Те саме, що ку́жі́ль. Як погнала бабусенька куріпочку пасти. Сама сіла під тиночком куделицю прясти (Україна.., І, 1960, 342); Біля стовпа, що підпирає стелю, прив’язана куделиця (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 43); *Образно. Осідаючи.. Словник української мови в 11 томах
6. куделиця — Куде́лиця, -ці ж. = куделя. Вас. 202. В тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. Ой пряла-б я куделицю, — головка болить. н. п. Словник української мови Грінченка