кургикати

Значення в інших словниках

1. кургикати — курги́кати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. кургикати — -ичу, -ичеш, недок., діал. 1》 Стиха попискувати (перев. про свиней). 2》 перен. Тихо наспівувати; мугикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кургикати — КУРГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, недок., діал. 1. Стиха попискувати (перев. про свиней). Кургиче, як свиня в дощ (Номис). 2. перен. Тихо наспівувати; мугикати (у 1 знач.). Гребці і весла положили, Та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
4. кургикати — КУВІ́КАТИ (про свиней — тонко вищати), СКУГИ́КАТИ розм., СКУГОТА́ТИ розм., СКУГНІ́ТИ розм., СКУГОНІ́ТИ підсил. розм., КУРГИ́КАТИ діал., КВИЧА́ТИ діал.; ПОВИ́СКУВАТИ (час від часу). — Док.: куві́кнути, курги́кнути. Словник синонімів української мови
5. кургикати — КУРГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, недок., діал. 1. Стиха попискувати (переважно про свиней). 2. перен. Тихо наспівувати; мугикати. Гребці і весла положили. Та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок (Котл., І, 1952, 112). Словник української мови в 11 томах
6. кургикати — Курги́кати, -чу, -чеш гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном. Словник української мови Грінченка