льоха

Значення в інших словниках

1. льоха — льо́ха іменник жіночого роду, істота свиня-самиця, свиноматка Орфографічний словник української мови
2. льоха — <�поросна> свиня, кн. свиноматка. Словник синонімів Караванського
3. льоха — -и, ж. Свиня-самиця, свиноматка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. льоха — ЛЬО́ХА, и, ж. Свиня-самиця, свиноматка. У дядька Романа з'явилася ряба свиня. .. Багато радості принесла в сім'ю ота ряба льоха (К. Гриб); Ряба породиста льоха й цього року привела шестеро поросят (В. Лис); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
5. льоха — СВИНЯ́ (самка кнура), ЛЬО́ХА, СВИНЮ́КА (СВИНЯ́КА) розм., БЕЗРО́ГА жарт., РО́ХА розм., ЧЕЧУ́ГА діал., РИ́НДА діал.; СВИНОМА́ТКА (свиня, що дає приплід); ПА́ЦЯ дит. Словник синонімів української мови
6. льоха — Льо́ха, -хи, -сі; льо́хи, льох Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. льоха — ЛЬО́ХА, и, ж. Свиня-самиця, свиноматка. Найбільше мороки завдавали їй свині. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір’я (Коцюб., II, 1955, 51); Біленькі поросята коло льохи товпляться (Горд., II, 1959, 11); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
8. льоха — Льо́ха, -хи ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Чуб. І. 315. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Левиц. Пов. 183. ум. льошка. Шух. І. 212. Словник української мови Грінченка