льоха
ЛЬО́ХА, и, ж. Свиня-самиця, свиноматка.
Найбільше мороки завдавали їй свині. Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір’я (Коцюб., II, 1955, 51);
Біленькі поросята коло льохи товпляться (Горд., II, 1959, 11);
*У порівн. Наймички в його — вражі дочки, гладкі, ситі, як годовані льохи (Н.-Лев., IV, 1956, 151).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- льоха — льо́ха іменник жіночого роду, істота свиня-самиця, свиноматка Орфографічний словник української мови
- льоха — <�поросна> свиня, кн. свиноматка. Словник синонімів Караванського
- льоха — див. свиня Словник синонімів Вусика
- льоха — -и, ж. Свиня-самиця, свиноматка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- льоха — ЛЬО́ХА, и, ж. Свиня-самиця, свиноматка. У дядька Романа з'явилася ряба свиня. .. Багато радості принесла в сім'ю ота ряба льоха (К. Гриб); Ряба породиста льоха й цього року привела шестеро поросят (В. Лис); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- льоха — СВИНЯ́ (самка кнура), ЛЬО́ХА, СВИНЮ́КА (СВИНЯ́КА) розм., БЕЗРО́ГА жарт., РО́ХА розм., ЧЕЧУ́ГА діал., РИ́НДА діал.; СВИНОМА́ТКА (свиня, що дає приплід); ПА́ЦЯ дит. Словник синонімів української мови
- льоха — Льо́ха, -хи, -сі; льо́хи, льох Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- льоха — Льо́ха, -хи ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Чуб. І. 315. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Левиц. Пов. 183. ум. льошка. Шух. І. 212. Словник української мови Грінченка